Як я люблю Тебе,Ісусе,всьому світові розкажу,
Я низенько Тобі вклонюся і до Ран Святих припаду,
Розкажу,як серце радіє, загорається ,як свіча,
Як відчую я Божий дотик,то ликує душа моя .
Та стискає у грудях від горя,як згадаю муки страшні
Як дивлюсь на скатоване тіло,котяться сльози з очей рясні
Коли бачу я Рани глибокі і болючі терпіння Твої,
Плачу я над своїми гріхами,бо Твій біль болить і мені.
Мій Ісусе,як в гробі лежиш Ти ,заповитий немов дитя,
О,як туга на мене давить,крає серце гріховність моя,
Та я знаю,Ти смерть подолаєш і воскресне нове життя,
Перетвориться сум у радість,знов з Ісусом душа моя.
Разом з небом й землею радію,коли бачу Славу Твою,
Мій Ісусе,я дуже мрію,що у Вічністі, доТобе прийду,
І що стрінеш мене на порозі, скажеш тихо:"Небійся,це Я,
Так життя ти зуміла прожити,що здійснилася мрія твоя".
Мария Круль,
USA
Здравствуйте,меня зовут Мария.Я,никогда не писала стихов,даже в юности.Года 2 назад,вдруг,ночью,в голове начали складываться стихи.Все стихи на религиозную тематуку,других у меня нет.Я пробовала нaписать хоть один стих,про людей,которые очень дороги моему сердцу,но ничего не получается.Стихи про Бога,идут легко и быстро.Буду очень благодарна за коментарии.Спасибо. e-mail автора:ma71jur@yahoo.com сайт автора:личная страница
Прочитано 2479 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
